Актуальна в наш час давня крупа булгур: користь та шкода. Склад та харчова цінність

Булгур — крупа, про яку в пострадянських країнах заговорили лише останнім часом, до цього вона практично не була відома на цій території. Парадокс – оскільки булгур з повним правом може претендувати на звання однієї з найдавніших круп у світі.

Назв у цієї крупи безліч: булгор, бургуль, гургур, плігурі. У країнах із багатими кулінарними традиціями — Індії, Вірменії, державах Середземномор’я та Близького Сходу — ця крупа є одним із найпоширеніших і найпопулярніших гарнірів до страв із м’яса та риби. Як стверджують історики, готувати булгур у цих регіонах розпочали ще чотири тисячі років тому.

Загальна характеристика та технологія виготовлення

Зміст:

• Загальна характеристика та технологія виготовлення
• Види булгура
• Калорійність та хімічний склад
• Корисні властивості крупи
• Використання в кулінарії
• Прянощі та спеції
• З чим поєднується
• Чим можна замінити у рецептах
• Як вибрати та зберігати
• Шкода та протипоказання
• Використання у косметології

Насправді булгур — це якась загадкова злакова культура, а звичайна пшениця. Є, проте, одне важливе «але»: для приготування булгуру використовується лише зерно, зібране під час молочної зрілості. Коротко процес виготовлення цієї крупи можна описати так: зерно сушать, очищають від висівок, пропарюють, після чого подрібнюють. У результаті виходить щось, що нагадує кукурудзяну крупу досить помелу.

Насправді процес приготування булгура є трудомістким і складається з багатьох етапів.

Так, у сільських господарствах на Близькому Сході булгур починають заготовляти влітку. Зерно ретельно перебирають та очищають, після чого варять у величезних чанах, ретельно перемішуючи. Коли пшениця стає м’якою, її сушать, розклавши на чистій поверхні тонким шаром. Як правило, сушіння триває протягом трьох днів, причому зерно двічі на день перемішують. В результаті подібного сушіння відварена пшениця і зменшується у розмірах.

Наступний етап – лущення. Зерно знову змочують, після чого поміщають у кам’яні ступи та починають відбивати за допомогою дерев’яних молотів. Потім майбутню крупу знову відправляють на просушування, у результаті відбувається відділення висівок. Вважається, що саме на цьому етапі обробки булгур набуває свого горіхового смаку.

Заключний етап – це подрібнення крупи. Як правило, для цього використовуються ручні млини. Після подрібнення продукт, використовуючи сита, ділять на три фракції залежно від величини частинок. Примітно, що на смак булгур дрібного, середнього та великого помелу суттєво відрізняється і використовують його для приготування різних страв.

Зрозуміло, що промислове виробництво булгура відрізняється від «кустарного», проте суть залишається незмінною. Зерно спочатку протягом тривалого часу насичують вологою, потім обробляють парою, а на заключному етапі сушать, дроблять і ділять на фракції.

Готовий булгур має виразний аромат горіхів, а також дуже приємний, оригінальний і пікантний смак, який немає необхідності підкреслювати додатковими спеціями або соусами. Крім цього, ця каша є неймовірно поживною.

Булгур: відгуки

Незважаючи на те, що для більшості жителів нашої країни крупа є новою, багато покупців встигли вже давно оцінити смакові якості продукту та користь регулярного вживання. Нерідко господині використовують як повноцінну заміну рису, а висока вартість є приводом для написання негативних відгуків, адже специфічність смаку може прийтись до душі не всім.

Середній рейтинг крупи незалежно від бренду складає 4,6 балів із 5,0 можливих. Покупці пишуть захоплені враження і дуже рідко зустрічаються поодинокі скоріш нейтральні думки.

Ксенія, 45 років, місто Старий Оскол

Крупу булгур вперше пробувала за кордоном, і лише через три роки після поїздки помітила, що жовті зернятка почали з’являтися на полицях супермаркетів мого міста. Не сказати, що я великий любитель цього продукту, але для різноманітності меню як альтернатива рису цілком підходить. Використовую для приготування плову, рідше роблю кашу, чоловікові не дуже подобається через схожість із перлівкою. Рекомендую.

Єлизавета, 34 роки, місто Єкатеринбург

Тиждень тому побачила у супермаркеті булгур і вирішила спочатку почитати відгуки, які виявилися лише позитивними. На етикетці виробник докладно розписав, що це за крупа та як її готувати, навів рецепт, тож вирішила спробувати. Насправді, у вареному вигляді чимось нагадує рис і одночасно перловку, завдяки нейтральному смаку може бути прекрасним доповненням будь-яких страв. Рекомендую.

Юлия, 24 роки, місто Нижній Новгород

Нещодавно прочитала цікаву статтю про користь булгуру для схуднення та можливе застосування круп у домашній косметології. Раніше використовувала вівсянку для обличчя, і завжди була задоволена результатом – за 10 хвилин глибоке очищення пір, освітлення, але вирішила урізноманітнити харчування шкіри. На смак каша мені нагадала рисову, їла місяць і змін у вазі не помітила. А ось для епідермісу здалося, що по здатності очищати пори не поступається коханій вівсянці, тому рекомендую.

Види булгура

Як зазначалося вище, булгур ділять кілька видів залежно від величини частинок. Причому, враховується як величина зерен, що не зазнавали дроблення, так і розмір фракцій, що утворилися після процесу подрібнення.

Цілісний булгур. Це незбиране зерно пшениці, яке ще не піддавалося дробленню, але пройшло всі інші етапи обробки. Використовують цей вид злаку найчастіше для фарширування овочів, а також як заправку для перших страв.

Крупнозернистий булгур. Він менший, ніж цілісний. Готують із нього зазвичай плов та долму.

Мідьятський булгур. Це зерна невеликого розміру, з яких найчастіше готують плов.

Дрібний булгур. Дроблені зерна, які використовуються як заправка для супів, як складова салатів або інгредієнт десертів.

Крім того, існує так званий темний булгур. Його готують із пшениці особливого сорту. За своїм хімічним складом від інших різновидів злаку він практично нічим не відрізняється, проте при цьому відрізняється високою калорійністю.

Нарешті існує ще нешліфований булгур — зерна, з яких не була видалена оболонка. Вважається, що він може похвалитися вищим вмістом корисних речовин, тому його дуже люблять адепти здорового харчування.

При цьому у багатьох підприємств-виробників існує власна класифікація видів булгуру в залежності від величини фракцій: вони, наприклад, можуть ділити дрібний булгур на рубаний та напіврубаний.

Булгур: застосування

Незважаючи на те, що крупу частіше можна зустріти у продуктових відділах супермаркетів поряд з гречкою, рисом та макаронами, вміст недешевої упаковки підходить для домашніх косметичних процедур. З цієї причини можна говорити про те, що сфери застосування не обмежуються кулінарною галуззю, адже за умови регулярності зовнішніх процедур на основі молочної каші можна надати шкірі свіжого вигляду, скоротити зморшки та запобігти утворенню нових.

Розгляньмо можливі способи використання.

Плов із крупи булгур

У кулінарії: що можна приготувати

Рецептів страв з цією крупою існує безліч, і можливі варіанти не обмежуються опублікованими в інтернеті, адже кожна господиня може створювати власні страви. Подрібнені до стану порошку зернятка можуть бути повноцінним аналогом пшеничного борошна.

Булгур використовують як інгредієнт:

• салатів;
• супів;
• брова;
• для фаршировки;
• плову.

Перед тим, як приступати до приготування, варто врахувати деякі тонкощі:

• крупи не промивають і не замочують;
• замість замочування занурюють у тару з товстим дном (підійде казан), що містить вершкове масло і обсмажують;
• заливають водою або молоком (1:1 або 1:2 та варять), ставлять на дуже повільний вогонь і варять до напівготовності;
• накривають кришкою, знімають із вогню.

Отримана маса може виступати як самостійна страва або доповнення салатів. Приготування плову не відрізняється від традиційного способу, який передбачає:

• обсмажування м’яса на олії;
• додавання моркви та цибулі, обсмажування до необхідного кольору;
• введення приправ на смак, булгура, солі;
• добавку води (на 1 см. вище за рівень маси);
• тривале варіння на дуже повільному вогні до напівготовності;
• витримування під закритою кришкою до остигання.

Плов із булгура, рецепт якого може і відрізнятися від наведеного вище, примітний наступним: крупинки не злипаються між собою, тому варіант підходить для новачків.

З крупою також готують десерти – пудинги, оладки, кекси, цукерки. Супи передбачають тривале варіння до готовності. Схема не відрізняється від звичної – варіння м’ясо, картоплі, овочів, круп і може коригуватися господинею.

Однією з найцікавіших страв виступає курка в духовці. Рецепт представлений нижче.

Курка на подушці з булгуру: рецепт

Схема приготування страви настільки проста, що потрібно:

1. Промити порізану на шматочки курку чи філе.
2. М’ясо змащують сметаною, додають сіль та перець, залишають на 15 хв.
3. У підготовлену форму для випічки укладають крупу, вливають теплу воду, що містить сіль (пропорції крупа: рідкість 1:2).
4. Вище розкладають мариноване м’ясо, занурюють лист в заздалегідь розігріту до 40 град./з духову шафу, випікають до повної готовності.
5. За кілька хвилин до завершення випікання посипають м’ясо натертим сиром.

Кількість рідини може коригуватися.

Скраб, виготовлений з булгуру, чудово очистить шкіру.

Булгур у косметології

Для догляду за обличчям та тілом підійде крупа дрібного помелу або подрібнені до стану порошку за допомогою кавомолки зерна великого помелу. Щоб приготувати антицелюлітний скраб, до маси додають будь-яку рослинну базу та цитрусову ефірну олію (грейпфрута, апельсина, лимона та інше) у кількості 2-3 кап. на 10мл. (Стол.лож.) маси. Отриманим складом масажують попередньо розпарені проблемні зони до появи почервоніння, далі роблять обгортання тіла.

На думку дівчат, які вже встигли спробувати булгур як компонент засобів для догляду за тілом, скраб з цим інгредієнтом через грубу дію частинок на епідерміс краще використовувати на тілі, для обличчя більше підійдуть м’якіші суміші (на основі кави).

В якості основи масок для обличчя краще використовувати відварену на молоці кашу, туди додають трохи меду і один жовток курячого яйця (1 стол.лож. і 1 чайн. відповідно), масу збивають блендером і розподіляють за попередньо розпареним і очищеним скрабом особі, через 15 хвилин знімають рясним кількість. Засіб показаний для зрілої дерми всіх типів, підходить для шкіри навколо очей.

Оскільки клейкої маси не утворюється, крупа не використовується для догляду за волоссям, а застосування на шкірі обмежується представленими способами.

Калорійність та хімічний склад

Беручи до уваги той факт, що булгур є подрібненою пшеницею, не дивно, що за хімічним складом ця крупа багато в чому схожа на звичайне пшеничне зерно.

Булгур вважається продуктом із високою біологічною активністю. Він є справжнім джерелом вітамінів групи В, які грають «першу скрипку» в енергетичному обміні. У хімічному складі булгура присутній вітамін В4 (28,1 мг на 100 г продукту), що є найпотужнішим гепатопротектором, який дозволяє печінці відновлюватися після прийому антибіотиків або алкоголю, а також нейтралізує наслідки допущених похибок у харчуванні. Вітамін В1 (0,23 мг) нормалізує апетит, а також допомагає легше переносити інтелектуальним та емоційним навантаженням. Вітамін В2 (0,115 мг) допомагає нашому організму засвоювати залізо, що надходить ззовні разом з продуктами харчування, а також підтримує в здоровому стані щитовидну залозу. Вітамін В5 (1,05 мг) необхідний регулювання роботи надниркових залоз. Крім того, він допомагає нам засвоювати інші корисні речовини, які надходять із продуктами харчування. Вітамін В6 (0,3 мг) допомагає засвоювати жири та переробляти білки. Вітамін В9 (27 мкг) відіграють важливу роль у стабілізації емоційного тла.

Крім цього, у складі каші присутній вітамін К (1,9 мкг), що регулює процеси згортання крові, і вітамін Е (0,06 мг), що підвищує резистентність організму і сповільнює процеси старіння.

Що стосується мінерального складу, то булгур – відмінне джерело калію (410 мг), життєво необхідного для підтримки здорового стану серцевого м’яза. Також у каші присутній магній (164 мг), який разом з кальцієм (35 мг) відповідає за стан кісткової та зубної тканини. Фосфор (300 мг) корисний при інтенсивній роботі, яка потребує інтелектуальних зусиль. Мідь (335 мкг) допомагає підтримувати в нормі стан травного тракту та запобігає розвитку анемії.

Також у булгурі містяться ненасичені жирні кислоти, сахариди та природні волокна. Клітковина (18,3 г) виступає в ролі натурального скрабу для кишечника, допомагаючи зв’язати та вивести з організму отруйні речовини.

При цьому булгур – крупа, що відрізняється високою енергетичною цінністю. Калорійність її становить 342 ккал на 100 грамів сухого продукту. Склад поживних речовин має такий вигляд: 12,3 г білків, 1,3 г жирів і 75,9 г вуглеводів.

Булгур – що таке?

Булгур це зерно пшениці, найчастіше твердих сортів, але може бути і м’яких сортів, попередньо пропарене, а потім роздроблене. Ця культура родом із Близького Сходу, де вже відома близько 4000 років.

Залежно від сорту пшениці, крупа буває коричневою – з м’яких сортів та жовтою – з твердих сортів. Текстура зерна схожа на квиноа або кус-кус.

Жовтий булгур популярний у приготуванні супів, салатів, пловів та навіть десертів. Він чудово поєднується з рибою, м’ясом, особливо з куркою.

Розрізняють булгур і за ступенем подрібнення: дрібний, середній та великий булгур.

Чим відрізняється булгур від пшеничного крупи

Булгур – це і є пшенична крупа, але тільки пройшла спеціальну обробку. При виготовленні булгуру пшеничне зерно заздалегідь не подрібнюють. Спочатку зерно пропарюють, потім сушать і відокремлюю від оболонки.

Звичайну пшеничну крупу (іншу назву полтавська крупа), виготовляють шляхом перемелювання очищеного від оболонки та зародка шліфованого зерна.

Залежно від розміру дроблення, полтавська крупа буває чотирьох видів:

№ 1 – найбільший із усіх розмірів, використовується переважно для супів;

№ 2 – найбільш універсальна конфігурація, готується швидше і має більш ніжну текстуру;

№ 3 – як правило, зерна красивішої округлої форми;

№ 4 – найменший розмір, використовується для каш, оскільки готується швидше.

З погляду турботи про здоров’я булгур корисніше , ніж звичайна пшенична крупа.

Глікемічний індекс булгуру значно нижчий, ніж у звичайної пшеничної крупи. Булгур має низький глікемічний індекс, що дорівнює 48.

Продукти з низьким глікемічним індексом здатні забезпечувати тривале насичення. Тому для охочих схуднути, булгур кращий, ніж звичайна пшенична крупа.

Харчова цінність

Булгур не тільки смачний і швидкий у приготуванні, але й дуже поживний.

Оскільки це продукт з мінімальною обробкою, він має більшу поживну цінність, ніж більш рафіновані продукти з пшениці.

Булгур містить безліч вітамінів та мінералів, а також значну кількість клітковини. Фактично одна порція забезпечує більше 30% контрольного добового споживання (RDI) для поживних речовин ( , ).

Особливо булгур відрізняється високим вмістом марганцю, магнію та заліза Містить трохи менше калорій, ніж інші порівняні цілісні зерна, такі як кіноа або коричневий рис. ( , ).

Порція вареного булгуру 1 чашкою (182 г) містить:

• Калорійність: 151
• Вуглеводи: 34 грами
• Білок: 6 грам
• Жир: 0 грам
• Клітковина: 8 грам
• Фолат: 8% від рекомендованої добової норми
• Вітамін B6: 8% від RDI
• Ніацин: 9% від рекомендованої добової норми
• Марганець: 55% від рекомендованої добової норми
• Магній: 15% від RDI
• Залізо: 10% від RDI

Отже, булгур – джерело різних поживних речовин, серед яких переважають марганець, залізо, магній та клітковина.

Корисні властивості крупи

Корисні властивості булгура зумовлені його унікальним хімічним складом. Серед них насамперед необхідно виділити такі:

1. Зниження ризику захворювань серцево-судинної системи. Однією з основних причин, що викликають проблеми із серцем, є підвищення вмісту в крові амінокислоти гомоцистеїну. Присутні у хімічному складі булгура вітамін В6 та фолієва кислота ефективно знижують цей показник. Внаслідок цього ймовірність серцевого нападу знижується до мінімуму.
2. Боротьба із хронічними запальними процесами. Як з’ясували вчені в ході дослідження, результати якого були опубліковані в «Американському журналі клінічного харчування» у 2008 році, бетаїн, який є у хімічному складі крупи, запобігає розвитку артриту та інших запальних захворювань суглобів.
3. Профілактика онкологічних захворювань. Насамперед, йдеться про онкологію органів травного тракту. Вважається, що, пов’язуючи і виводячи токсини, клітковина, що є у складі продукту, допомагає запобігти розвитку раку.
4. Профілактика захворювань жовчовивідних шляхів. Харчові волокна, які у крупі, допомагають їжі швидше проходити через кишечник, знижуючи секрецію жовчі. Крім того, організм починає більш ефективно використовувати запаси інсуліну, також у крові знижується рівень похідних холестерину – тригліцеридів. У результаті ймовірність появи конкрементів у жовчному міхурі значно знижується.
5. Вирішення проблеми «ледачого» кишечника. Булгур рекомендований при схильності до запорів та при дивертикулярній хворобі кишечника.
6. Зниження ймовірності розвитку діабету другого типу.
7. Допомога при схудненні. Здавалося б, це парадокс, оскільки калорійність булгур досить висока. Тим не менш, ця каша має властивість дуже швидко насичувати – тому велику порцію просто не подужати.

Крупа булгур: користь та шкода для здоров’я

Це одна з найкорисніших круп у світі. Зерна багаті не лише на мінерали. Каша – цінне джерело антиоксидантів та фітонутрієнтів. Речовини зменшують запалення, захищають від вільних радикалів, знижують шкідливий холестерин.

Булгур – це рафіноване, а цільне зерно. Він є надійною профілактикою ожиріння, діабету, інших захворювань.

Покращує травлення

Булгур містить хорошу дозу клітковини, яка потрібна на повноцінної роботи кишечника. Вона позбавляє токсинів, підтримує моторику, запобігає запори.

Захищає серцево-судинну систему

Булгур допомагає знизити рівень холестерину. Особливо він корисний при дієтах із низьким вмістом жиру.

У журналі Nutrition опубліковано огляд понад 60 досліджень. Він показав: вживання цільнозернових круп корелює з низьким ризиком серцево-судинних захворювань.

Булгур багатий калієм та магнієм. Мінерали важливі для серця та судин. Вони знижують артеріальний тиск, нормалізують кровообіг, підтримують водно-сольовий баланс. Елементи попереджають аритмію, перешкоджають розвитку серцевої недостатності.

Запобігає діабету

У порівнянні з рафінованими аналогами продукт має невисокий глікемічний індекс. Його вживання не викликає різких стрибків цукру. Великий обсяг клітковини уповільнює засвоєння вуглеводів, гальмує потрапляння цукру в кров.

Вживання цільних зерен замість продуктів із рафінованого борошна знижує резистентність до інсуліну та ризик розвитку діабету.

Відновлює дефіцит важливих нутрієнтів

Булгур – цінне джерело Mg, Mn, Fe, а також вітамінів групи B. Багатьом із нас не вистачає цих сполук. Залізо запобігає анемії, а тіамін стимулює мозкову активність.

Допомагає скинути вагу

Велика кількість клітковини позитивно впливає на метаболізм, перешкоджає набору ваги. Булгур довго перетравлюється. Складні вуглеводи розпадаються до цукрів та повільно засвоюються. Це надовго зберігає почуття ситості, допомагає не спокуситися на шкідливі перекушування.

Зміцнює імунітет

Продукт містить селен – одну з небагатьох речовин із доведеною ефективністю проти онкологічних захворювань. Найсильніший антиоксидант запускає механізм захисту від пухлинних процесів та передчасного старіння. Він зменшує запалення, приводить до норми ендокринну систему, стимулює метаболізм.

Покращує зовнішність

Унікальний продукт сприятливо впливає на стан нігтів, шкіри обличчя. Волосся прискорює зростання, стає сильним, шовковистим. Нігтьові пластини зміцнюються, перестають шаруватися.

Відвари та маски на основі булгура – ​​ефективний засіб домашньої косметології. Їх використовують проти передчасного в’янення для вирішення шкірних проблем.

Ризики, протипоказання

Цілісне зерно містить більше оксалатних сполук, ніж рафіновані крупи. Це не зашкодить здоровій людині, але може ускладнити деякі захворювання нирок. Якщо у вас є камені або оксалати в сечі, обговоріть меню з лікарем.

Ще один ризик пов’язаний із наявністю глютену. Булгур містить цей білок, як і всі продукти пшеничні. У деяких він викликає проблеми із травленням або інші небажані реакції.

Ретельно контролюйте самопочуття, якщо пробуєте булгур вперше або збільшуєте його споживання. Не захоплюйтеся ним при гастриті чи коліті. Велика кількість клітковини здатна погіршити стан.

У себе я виявила непереносимість глютену. Дуже шкода, що булгур не стане моєю повсякденною їжею. Дуже мені сподобався його горіховий присмак. Я іноді дозволяю собі з’їсти порцію, але не більше!

Використання в кулінарії

Як зазначалося вище, у кулінарії булгур використовується понад чотири тисячі років. За цей час кулінари винайшли безліч способів приготування булгуру. Однак, щоб готове блюдо не розчарувало, слід враховувати кілька важливих нюансів.

Варимо правильно

Головна запорука того, що страва з булгуру буде смачною – вміння правильно варити цей злак.

Насамперед, врахуйте, що, на відміну від багатьох інших круп, замочувати булгур перед приготуванням не варто. Так, в результаті він звариться набагато швидше, проте високий ризик того, що зерна перетравлюються і в результаті ви отримаєте неапетитного виду місиво.

Варити булгур можна як на воді, так і на молоці, залежно від того, яку страву ви готуєте. Велику роль відіграє дотримання правильної пропорції рідини та зерна. Якщо ви готуєте гарнір до овочів, м’яса чи риби, то візьміть одну частину крупи на дві частини води.

Способи приготування

Способів приготування булгура існує безліч, проте найбільш затребуваними є приготування в каструлі, мультиварці, сковороді та духовці. Кожен із цих варіантів має власні нюанси:

1. Щоб зварити булгур у каструлі, візьміть одну частину крупи та дві частини окропу. Залийте злак окропом, накрийте кришкою каструлю і поставте на вогонь. Як тільки майбутня страва закипить, зніміть її з вогню. Не відкриваючи кришку, дайте настоятися страві протягом години. Каструлю при цьому краще укутати теплою тканиною. У тому випадку, якщо ви хочете, щоб пікантний аромат горіха відчувався яскравіше, перед тим як варити булгур, протягом п’яти хвилин обсмажте його у вершковому маслі.
2. Приготувати булгур у мультиварці також дуже просто. Засипте в чашу одну частину злаку та залийте двома частинами води. Закрийте кришку і на двадцять хвилин поставте мультиварку в режим «Гасіння». За п’ять хвилин до закінчення зазначеного часу додайте трохи вершкового масла|мастила| і перемішайте.
3. Сковороду для приготування булгур краще взяти з широким дном і глибоку. Наберіть у неї воду і доведіть до кипіння. Після того, як вода закипить, посоліть, при бажанні додайте спеції та всипте крупу. Зверніть увагу – вода повинна покривати її повністю, а шар рідини над нею має бути таким самим, як шар каші. Гасіть на дуже слабкому вогні, поки вода повністю не випарується.
4. Один із найбільш трудомістких способів приготування булгуру — у горщику в духовці. У горщик засипають одну частину крупи і вливають дві частини води. Місткість ставлять у попередньо розігріту до трьохсот градусів духовку. Через півгодини слід перевірити, чи вода википіла. Якщо рідини не залишилося, але каша все ще занадто тверда, необхідно влити в неї половину склянки води і перемішати. За п’ятнадцять-двадцять хвилин страва буде готова.

Готуємо «суп нареченої» по-турецьки

Одна з легендарних страв турецької кухні — суп із булгуром, або, як його називають у цій країні, «суп нареченої». Згідно з звичаєм, щоб сімейне життя було щасливим, перед весіллям наречена в обов’язковому порядку повинна приготувати цю страву для своїх родичів. У деяких супермаркетах Туреччини навіть продається спеціальна суха суміш для цього супу, в яку входять сочевиця, булгур, спеції та сушені овочі.

Для приготування «супу нареченої» вам знадобляться наступні інгредієнти: 150 г булгура, 150 г червоної сочевиці, 2,5 літра овочевого бульйону або води, одна цибулина, дві столові ложки томатної пасти, три столові ложки сушеної паприки, стільки ж 1 рослинної горошин запашного перцю.

Влийте в каструлю холодну воду або бульйон. Всипте в нього сочевицю та доведіть до кипіння. Потім додайте булгур, який перед цим слід обсмажити у вершковому маслі на сильному вогні протягом п’яти хвилин. Всипте паприку та горошини перцю, накрийте кришкою та зменшіть вогонь.

Цибулю обсмажте на олії, поки вона не стане прозорою. Потім, додавши до нього томатну пасту, згасіть на слабкому вогні і вилийте суміш у каструлю. Туди ж всипте м’яту та посоліть.

Накривши каструлю кришкою, залиште її на слабкому вогні, поки сочевиця та булгур не стануть м’якими. Вже в тарілці посипте блюдо кінзою або петрушкою.

Готуємо булгур із овочами

Для приготування цієї страви вам знадобиться: 250 г булгура, один болгарський перець, біла частина одного цибулі-порею, зубчик часнику, один баклажан, один томат, три столові ложки оливкової олії, чайна ложка каррі, щіпка кориці, сіль, чорний мелений перець, тім’я.

Баклажан та перець поріжте кубиками середнього розміру. Помідор також наріжте кубиками. Дрібно порубайте часник, цибулю поріжте тонкими кільцями.

Розігрійте на сковороді оливкову олію, додайте корицю та каррі та прогрійте протягом хвилини. Після цього додайте овочі і швидко обсмажте їх, постійно помішуючи, протягом семи хвилин. Додайте орегано та чебрець.

Додайте|добавляйте| булгур і ретельно перемішайте. Після цього булгур із овочами перекласти в керамічний горщик і залийте туди ж 0,5 л води. Розмішайте, накрийте фольгою та відправте в розігріту до 180 градусів духовку на півгодини.

Готуємо пряні овочі з лимонним булгуром

Для приготування цієї страви вам знадобиться: 140 г булгура, два невеликі баклажани, один болгарський перець, по дві столові ложки оливкової олії та рідкого меду, чайна ложка аджики, сік і цедра половини лимона, п’ять гілочок свіжої м’яти та густий грецький грецький.

Перець розріжте навпіл. Видаліть плодоніжку та насіння. Наріжте великими шматками. Баклажани наріжте кубиками.

У маленькій мисочці змішайте мед, аджику та оливкову олію. Половиною суміші полийте овочі та перемішайте. На середньому вогні нагрійте сковороду-гриль і протягом десяти хвилин обсмажуйте перець і баклажани на середньому вогні, доки не з’являться темні палиці.

У каструльці закип’ятіть воду і додайте до неї булгур. Посолити. Варіть протягом 10 хвилин. Потім відкиньте на друшляк і перекладіть у велику миску. Полийте кашу пряною сумішшю, що залишилася, і видавіть в неї лимонний сік.

На дрібній тертці натріть цедру лимона, наріжте листя м’яти і додайте до булгуру. Перемішайте. Викладіть булгур на блюдо, зверху розмістіть овочі та подавайте з грецьким йогуртом.

Як приготувати?

Одна з найбільших переваг продукту – швидке варіння. Я намагаюся проводити на кухні мінімум часу та вибираю корисні страви, які не потребують зусиль. Булгур – це випадок. Він моментально вариться, хоч у каструлі, хоч у мультиварці. Його не доведеться мити чи замочувати. Технологія виробництва робить ці етапи непотрібними (крупа вже зварена та оброблена).

Дрібну фракцію достатньо залити окропом, щоб вона відновилася і стала пухнастою. Посуд накривають кришкою, чекають 15 хвилин, а потім перемішують. За потреби зайву воду зливають.

Для грубого помелу порядок дій інший:

• На 1 частину крупи відміряйте 2,5-3 частини води.
• Помістіть у каструлю, доведіть до кипіння.
• Варіть 7 хвилин|мінути|, періодично помішуючи.
• Накрийте кришкою та відставте.
• Через 10 хвилин подавайте з олією.

Приготовлений булгур простоїть у холодильнику до 5 днів. Це чергова їжа. Її можна брати за основу для складніших композицій.

Її кладуть у супи та рагу, поєднують з м’ясом, фруктами чи овочами. Вона добре гармонує із сушеним інжиром, курагою, родзинками. Мені подобається додавати яблука чи помідори. Непогане поєднання виходить з м’ятою та руколою.

Варіантів маса! Пропоную скуштувати знамениту східну страву під назвою табулі. Його батьківщина – Сирія та Ліван, але я вперше продегустувала цей шедевр у місцевому супермаркеті з власним виробництвом. Моя увага привернула велику кількість зелені. А виявилося, що це ще й дуже смачно!

Прянощі та спеції

Смак у булгура настільки самобутній, що додатково розкривати його за допомогою прянощів або спецій зовсім необов’язково. Якщо ви все ж таки вирішили зробити страву більш пікантною, то вибір приправи залежить від того, яку саме страву ви готуєте.

Так, якщо булгур використовується як гарнір, то до нього підійдуть чебрець, чебрець, майоран або базилік. Якщо крупа буде застосовуватися для фарширування овочів, можна додати трохи сушеної м’яти. Булгур, який подають до м’ясних страв, поєднується з шавлією, особливо якщо м’ясо дуже жирне.

Як приготувати кашу з булгуру з м’ясом у мультиварці

Смачний, ситний та дуже корисний обід виходить за цим рецептом. Таку страву можна їсти всією родиною. Приготування в мультиварці полегшує господаркам роботу. Адже після натискання кнопки “Старт” Розумна техніка сама приготує вам обід.

Інгредієнти:

• 700 г м’яса (філе);
• Одна середня морква;
• Один середній болгарський перчик;
• 500 г булгура;
• Цибулина середнього розміру;
• Нежирне вершкове масло;
• Сіль та спеції на смак;
• 2 середні томати;
• 2-4 часточки часнику на смак;
• Приблизно 1,2 літра води.

Приготування:

1.М’ясо для цієї каші ви можете використати будь-яке. Шматок потрібно старанно промити, обсушити від крапель вологи та нарізати на шматочки середнього розміру.

2.Морковку почистити і нарізати брусочками. За бажанням ви можете подрібнити її в комбайні або на тертці. Цибулю нарізати також невеликими шматочками.

3.Очищені стінки перчика нарізати акуратною соломкою. Крупу промивати та попередньо готувати не потрібно. Томати очистити від шкірки і пробити в блендері до пюре.

Як просто почистити томати від шкірки? Для цього потрібно зробити кілька надрізів саме по шкірці і залити окропом. Шкірка одразу повертатиметься. Після зливання рідини, остудіть їх і легко зніміть шкіру

4.В чашу мультиварки налити трохи олії. Достатньо додати 3-4 столові ложки. Увімкнути режим «Гаріння» приблизно на 20 хвилин. Коли олія зашипить, відправити туди м’ясо. Незабаром воно виділить вологу. Обсмажити його приблизно 8-10 хвилин під кришкою, до випарювання води. Якщо ви жарите яловичину або баранину, то для цього знадобиться більше часу. Головне, щоб м’ясо було напівготовим та злегка рум’яним.

5.Коли м’ясо обсмажитись, відправити до нього цибулю з морквою. Обсмажити їх до готовності, 10-12 хвилин, також не закриваючи кришку.

6.Додати сюди всі заготовлені спеції. Ви можете використати будь-яку приправу до м’яса на смак. Також сюди чудово підійде звичайний мелений перець та хмелі-сунелі. Посолити та влити томатне пюре.

7. Часник придушити пресом і відправити в кашу. Перекласти сюди перець та влити гарячу воду. Клацнути кришку і виставити опцію «Плов» на 1 годину. Через півгодини після натискання кнопки «Старт» перемішати кашу і знову накрити кришкою.

Готову кашу можна відразу подавати до столу або дати їй настоятися в режимі «Підігрів» хвилин 10.

З чим поєднується

Булгур – дивовижний злак, тому що він поєднується практично з будь-якими інгредієнтами: як з овочами, рибою і м’ясом, так і з фруктами.

Найчастіше ця крупа використовується для приготування каші. Її можна зробити не лише солоною, а й солодкою. Горіховий смак булгура чудово відтіняють сухофрукти, наприклад курага, сушені ананаси або родзинки.

Свіжі овочі також добре поєднуються з цим продуктом. Особливу пікантність салату із зелені та булгуру додасть свіжа м’ята.

Однак найчастіше булгур використовується як гарнір до м’яса. На Сході його прийнято подавати до свинини, щоби нейтралізувати жирність цього продукту. Часто свинину запікають у духовці разом із булгуром, щоб крупа просочилася м’ясним соком.

Як готувати

Найпростіший спосіб зробити гарнір із булгуру – залити крупу окропом у співвідношенні 1:3 і залишити на 40 хвилин під кришкою. Інший спосіб – проварити в каструлі протягом 20 хвилин.

Народи Індії мають традицію перед приготуванням злегка обсмажити крупу в вершковому маслі. Це можна робити в тій же каструлі, де потім готуватиметься страва. Так аромат розкривається сильніше, а смак стає більш насиченим.

Sevan
Булгур має приємний горіховий смак, завдяки чому використовується в приготуванні багатьох страв.

• салатів;
• фаршированих овочів чи птиці;
• плову;
• супів;
• випічки.

Крупа поєднується практично з будь-якими овочами, нежирною рибою, м’ясом та птицею. Страва яскравіше розкриє смак, якщо використовувати східні спеції: коріандр, куркуму, орегано, кмин та кардамон.

Щоб не спровокувати здуття, метеоризм та запори, не рекомендується вживати булгур із буряком, картоплею, капустою та яйцями.

Дізнайтеся також – як приготувати ситний салат з булгуром.

Як варити в мультиварці

Мультиварка допомагає краще розкрити смак крупи за рахунок рівномірного нагрівання з усіх боків. Приготувати булгур у мультиварці не складно:

1. У режимі обсмажування розтопити шматочок вершкового масла|мастила|.
2. Засипати крупу. Попередньо промивати її не потрібно.
3. Пару хвилин перемішувати булгур з маслом, доки всі зернятка не будуть “блищати”.
4. Засипати улюблені спеції.
5. Ще хвилину обсмажити та залити водою у співвідношенні 1:2.
6. Змінити режим мультиварки на “Крупи” і варити до повного вбирання води приблизно 20-25 хвилин.

Перед варінням бажано обсмажити крупу протягом 2-3 хвилин
Якщо необхідно зробити більш в’язку кашу, то підійде режим “Гушіння” і після готовності крупі потрібно настоятися хвилин 30.

Булгур використовують як солоних чи гострих страв, так десертів. Для солодких страв під час приготування додають сухофрукти, корицю, ваніль та ягоди.

Як запікати в духовці

Щоб приготувати булгур як гарнір до м’яса або риби в духовці:

1. Крупу потрібно обсмажити протягом 2-3 хвилин. Для більш насиченого смаку можна додати до сковороди цибулю та моркву, якщо вони є в рецепті.
2. На дно термостійкого посуду укладається крупа з овочами та заливається водою так, щоб вона повністю покривала продукти. Зверху викладається м’ясо чи риба.
3. Посуд щільно закривається кришкою чи фольгою.
4. Духовка розігрівається до 180°.
5. Для приготування булгур досить 40 хвилин. Кришку відкривати не потрібно, щоб не випустити пару.

Булгур запечений у духовці з рибою
Якщо посуд для глиняної духовки, страву прибирають в холодну духовку і поступово нагрівають. У такому разі час приготування збільшується на 5 хвилин.

Чим можна замінити у рецептах

Булгур часто використовується як один із інгредієнтів у складі складних страв. Що робити, якщо вже почавши готувати, ви виявили, що забув купити необхідну крупу?

Замінити булгур іншими злаками можна, проте, тільки в тому випадку, якщо для вас не має важливого значення незвичайний смак цього інгредієнта. У цьому випадку підійде звичайна пшенична крупа або кускус. Вони допоможуть досягти схожої консистенції готової страви, та й зовнішній вигляд не надто відрізнятиметься.

Перед тим, як додавати кускус або пшеничну крупу до страви, підіть на невелику хитрість. Обсмажте крупу на вершковому маслі. Це дозволить надати їй особливого присмаку з нотками горіха, що віддалено нагадує аромат булгура.

Види крупи

Виготовляється з пшениці твердих сортів (дурум) і зустрічається в чотирьох поширених помелях: дрібний, середній, грубий і дуже грубий. Чим більше зерно, тим більше потрібно часу для приготування. Купуючи зернову крупу того чи іншого помелу, потрібно розуміти, для приготування якої страви вона буде використана.

Наприклад, більшість різновидів ситного плову готують із середніх, грубих і дуже грубих зерен Мідьятського булгура. Більш легкі гарніри, такі як табулі та кеббе, готують із тонкого зерна. Для приготування кюфти (кефте) краще брати крупу дрібного помелу. Деяким людям подобається використовувати булгур середнього дроблення для каш на сніданок (замість вівсяних пластівців) або приготування щільного цільнозернового хліба та інших хлібобулочних виробів. Дрібнозернисту крупу готують зазвичай протягом 5 хвилин.

Як вибрати та зберігати

Як не прикро, але, за наявності широкого спектру корисних властивостей, у булгура є один дуже суттєвий недолік. На території Росії, як і в інших пострадянських державах, він не виробляється. Тому, наважившись придбати упаковку вітчизняного булгура, ви ризикуєте отримати щось, що лише віддалено нагадує цю унікальну крупу. Як правило, якісний булгур виробляють у Туреччині та інших східних країнах.

Уважно вивчіть упаковку. Вона має бути абсолютно цілою. Найкраще, якщо крупа буде запакована в прозорий целофан – так ви зможете провести візуальний огляд вмісту тари. Жодних сторонніх домішок не повинно бути. Якісна крупа не повинна бути сліпою.

Вдома пересипте булгур у скляну тару, що герметично закривається. Для того щоб у крупі не завелися комахи, краще перестрахуватися і перед цим прогріти її в духовці.

Коротка історія

Для жителів нашої країни і до цього дня така цінна крупа залишається невідомою, а ось громадяни східних держав світу – Китаю, Індії та інших – знають про існування обробленої особливим способом пшениці майже три тисячі років.

Перші згадки у історичних джерелах датуються дев’ятим століттям до нашої ери. Століттями продукт був присутній на столах мешканців наступних країн:

• Китай;
• Туреччина;
• Іран;
• Італія;
• Індія та багато інших.

У нашій країні вперше крупа почала з’являтися лише на початку минулого століття, тому багато хто цікавиться властивостями продукту під зазначеною торговою назвою.

Шкода та протипоказання

Незважаючи на багатий хімічний склад, високий вміст макро- та мікроелементів, вітамінів та інших корисних речовин, булгур не можна рекомендувати для безконтрольного вживання. Ця крупа, як і інші продукти, має протипоказання.

Найкращі матеріали місяця

• Коронавіруси: SARS-CoV-2 (COVID-19)
• Антибіотики для профілактики та лікування COVID-19: наскільки ефективні
• Найпоширеніші «офісні» хвороби
• Чи вбиває горілка коронавірус
• Як залишитись живим на наших дорогах?

Насамперед, у цьому злаку міститься глютен. Отже, людям, які страждають на його індивідуальну непереносимість, вживати булгур заборонено. Целіакія може виявитися диспепсією та сильною слабкістю.

Слід також брати до уваги високу калорійність цієї крупи. Захоплюватися стравами з неї не варто тим, хто прагне позбутися зайвих кілограмів, а також людям із порушеннями роботи ендокринної системи.

Протипоказанням для вживання булгуру є також гастрит із підвищеною кислотністю та запальні захворювання ШКТ.

Булгур: шкода, протипоказання

Навіть найбезпечніший продукт харчування в надлишку може завдати здоров’ю шкоди, і ця крупа не є винятком. Тому не варто зловживати, а в деяких випадках від застосування краще відмовитися, щоб не викликати посилення симптоматики перебігу основного захворювання.

Протипоказаннями до застосування є наявність:

• індивідуальної нестерпності;
• дитячого віку молодше трьох років (раніше лише після консультації лікаря);
• вагітності (третій триместр);
• алергічної реакції на глютен (целіакії);
• періоду годування груддю;
• панкреатиту;
• захворювань шлунково-кишкового тракту незалежно від стадії (гастритів, виразок);
• гіпотонії (зниження тиску за фактом незначне, але може призвести до погіршення самопочуття гіпотоніків);
• діареї, метеоризму та інших розладів травної системи.

Варто врахувати, що на перетравлення булгура організму людини потрібно не менше трьох годин, тому вживання страв з цією крупою не рекомендовано пізніше, ніж за дві години до сну, а краще це робити в першій половині дня.

Перед проведенням косметичних процедур необхідно перевірити на схильність до алергічної реакції. Для цього потрібно краплю приготовленого засобу нанести на передпліччя і залишити на 20 хвилин. Відсутність сверблячки, печіння, висипу та інших ознак непереносимості говорить про можливе використання складу.

У деяких випадках дівчата при негативному результаті тесту відзначають неприємні відчуття в області маски. У такому випадку суміш варто негайно зняти суміш багатою кількістю води.

Від косметичних процедур, незважаючи на всі плюси крупи булгур, слід відмовитися, якщо є глибокі рани, опіки, роздратування, шкірна інфекція. Річ у тім, що лікувальні заходи може призначити лише лікар, а самолікування у разі закінчиться повною відсутністю результату, частіше відбувається посилення симптомів хвороби.

Рецепти приготування булгуру

У багатьох господарок немає рецептів для приготування крупи. На Сході з ним готують «долму» — аналог наших голубців, тільки для приготування страви замість капусти використовують виноградне листя. Широко відомі салат «табулі» та всілякі гарніри, приготовані з булгуром.

Приготуємо три страви із цією чудовою крупою.

Мідії з булгуром

Інгредієнти (для 4 осіб):

• булгур – 1 склянка (170 г);
• червоний болгарський перець – 2 шт.;
• сіль;
• оливкова олія – 4 ст. л;
• мідії очищені – 500 г;
• помідори – 2 шт.;
• зелена цибуля – 4 шт;
• перець;
• укроп – 0,5 пучка.

Приготування:

1. Відварюєте мідії у підсоленій воді.
2. Ріжете дрібно помідори, цибулю, болгарський перець, кріп.
3. Злегка пасеруєте на сковороді, використовуючи половину оливкової олії.
4. Додаєте трохи води.
5. Залишаєте кипіти 10 хвилин на повільному вогні.
6. Приєднуєте мідії до сковороди.
7. Залишаєте кипіти 1-2 хвилини.
8. Висипаєте у сковороду булгур.
9. Додаєте 2 чашки води.
10. Накриваєте кришкою.
11. Готуйте на повільному вогні.
12. Незадовго до закінчення додаєте сіль, перець, оливкову олію, що залишилася.

Салат «Табулі»

Інгредієнти (для 4 осіб):

• булгур – 1 склянка (170 г);
• помідори – 2 шт.;
• оливкова олія – 4 ст. л;
• перець;
• петрушка – 1 пучок;
• цибуля – 2 шт;
• сіль.

Приготування:

1. Замочити булгур на 30 хв.
2. Злити воду, віджати крупу.
3. Покришити дрібно цибулю та петрушку.
4. Нарізати “кубиками” помідори.
5. Обережно перемішати інгредієнти.
6. Додати оливкову олію, перець, сіль.

«Табулі» готовий!

Особливості складання пропорцій та готування

Ця крупа вариться за часом стільки ж, скільки й інші крупи. В даному випадку є різниця тільки в способі приготування:

У каструлі крупа вариться близько 20 хвилин після закипання рідини. Мультиварку потрібно налаштувати у режимі «Гасіння». Приготування триває близько двадцяти хвилин, після чого продукт залишається ще на десять хвилин для охолодження.

Варити в каструлі булгур потрібно, наповнивши її рідиною, що вдвічі перевищує обсяг розсипчастого компонента. В результаті крупа виходить розсипчастою та пахучою.